Практики

 

Право інтелектуальної власності — у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

 

Законодавство, яке визначає права на інтелектуальну власність, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, окрім випадків, визначених законодавством.

Визначення інтелектуальної власності через зазначення об’єктів ІВ:

• авторські права (літературні, художні, аудіо-, відео- твори, комп’ютерні програми, бази даних, карти, фотографічні твори);
• суміжне право;
• право промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, товарні знаки);
• фірмові та комерційні найменування;
• географічні зазначення;
• сорти рослин та породи тварин;
• топографії інтегральних мікросхем;
• комерційна таємниця.